Ренійська міська рада
Одеська область, Ізмаїльський район
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Головне управління Держпраці в Одеській області

12 Квітня, 2022 р., 16:32
ЩО РОБИТИ ЕВАКУЙОВАНОМУ ПРАЦІВНИКУ У РАЗІ НЕОТРИМАННЯ ВИПЛАТИ ДОПОМОГИ З ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ
12 Квітня, 2022 р., 16:31
ЯК ОФОРМИТИ ПРИЗУПИНЕННЯ ДІЇ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ ТА ЯК ВЕСТИ БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ПРИЗУПИНЕННЯ ДІЇ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ
12 Квітня, 2022 р., 16:28
СКОРОЧЕННЯ ТЕРМІНУ ЩОТИЖНЕВОГО БЕЗПЕРЕРВНОГО ВІДПОЧИНКУ НА ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ
29 Березня, 2022 р., 17:43
На який термін працівникові може надаватися щорічна відпустка у період дії воєнного стану?   Відповідно до статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарних дні. У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічноговіку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Якщо працівник не залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, необхідно врахувати, що відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки», черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну. Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються: 1) особам віком до вісімнадцяти років; 2) особам з інвалідністю; 3) жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї; 4) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю; 5) одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків; 6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців; 7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 9) батькам – вихователям дитячих будинків сімейного типу; 10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором. За узгодженням сторін трудового договору може бути проведена зміна термінів надання відпусток, відображених у графіку. Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки». Прес-служба Головного управління
24 Березня, 2022 р., 09:19
ЧИ МОЖЕ РОБОТОДАВЕЦЬ ВІДМОВИТИ ПРАЦІВНИКУ У НАДАННІ ВІДПУСТКИ? Відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки» №504/96-ВР (далі — Закон №504), черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну. Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються: особам віком до вісімнадцяти років; особам з інвалідністю; жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї; жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю; одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків; дружинам (чоловікам) військовослужбовців; ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; батькам – вихователям дитячих будинків сімейного типу; в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором. Надання відпусток без збереження заробітної плати, передбачених статтею 25 Закону№504, здійснюється роботодавцем в обов’язковому порядку за ініціативою працівника, а надання відпусток, передбачених статтею 26 вищезазначеного закону здійснюється за згодою сторін. Водночас в умовах воєнного часу роботодавець має право відмовляти працівникам, задіяним до робіт з підтримання критичної інфраструктури та життєзабезпечення, у випадках, коли це прямо не заборонено законом. Відмова у наданні працівнику відпустки має бути пов’язана з необхідністю виконувати певний обсяг робіт, який спрямований на забезпечення безпеки та обороноздатності Держави. В інших випадках навпаки доцільно надавати працівникам за їх бажанням щорічні, соціальні відпустки та відпустки без збереження заробітної плати. Прес-служба Головного управління
18 Березня, 2022 р., 11:22
Зміні у трудовому законодавстві під час воєнного стану.
18 Березня, 2022 р., 09:27
ЗАПИТАННЯ/ВІДПОВІДЬ Чи можна звільняти працівника за власним бажанням в період военного стану?  Заборона на звільнення працівників з роботи за власним бажанням наразі відсутня. Відповідно до вимог статті 38 Кодексу законів про працю працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо господарська діяльність суб’єкта господарювання здійснюється на території ведення бойових дій, то власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник, оскільки вважаємо, що ведення бойових дій у відповідній місцевості є поважною причиною для такого скорочення строку. Термін попередження працівником власника або уповноваженого ним органу обчислюється з наступного дня після подачі заяви. Щоб звільнитися за власним бажанням працівник повинен написати заяву з проханням звільнити його за власним бажанням і надати її до безпосереднього керівника або уповноваженої особи підприємства, у разі неможливості безпосереднього подання заяви – надіслати її поштою рекомендованим листом з описом вкладенням та з повідомленням про вручення або надіслати заяву на електронну адресу суб’єкта господарювання (день отримання такого листа буде вважатись днем подання працівником заяви про звільнення). Якщо працівник залишив робоче місце виїхав з місця проживання у зв’язку із бойовими діями – відсутні підстави для звільнення працівника з роботи за прогул, але і зберігати за таким працівником середній заробіток немає підстав. В такому випадку у табелі робочого часу необхідно табелювати відсутність такого працівника умовним позначенням “НЗ” (“відсутність з нез’ясованих причин”) або “І” (“інші причини неявки”). Прес-служба Головного управління

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора