Як вибудувати взаємодію у родині після повернення ветерана чи ветеранки додому❓
Вони різні. Але всі – рідні. Брати й сестри, діти, кохані, друзі, сусіди, колеги – наші захисники та захисниці. Після повернення військових з фронту та возз'єднання родин навіть найріднішим буває непросто. Але будь-яку ситуацію можна подолати – через розуміння, спілкування й готовність змінюватися разом.
💻Про те, як вибудувати взаємодію у родині після повернення ветерана чи ветеранки додому, розповідає дев’ятий епізод освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія». Його можна подивитися на платформі «Дія.Освіта» https://osvita.diia.gov.ua/.../people-with-war-experience... або на YouTube-каналі «Ти як?» https://www.youtube.com/watch?v=rYV3kbh-bCs...
Зокрема ця серія дає відповіді на такі питання:
❓Як допомогти ветерану / ветеранці адаптуватися до домашнього ритму?
Розповісти, що змінилося вдома за час відсутності: можливо, дитина навчається в іншій школі чи партнер / партнерка тепер лягає спати раніше. У кожного свої очікування щодо повернення, але всім потрібен час на адаптацію. Долучати до домашніх справ теж варто поступово. Не критикувати, коли щось йде не так, і не відштовхувати, якщо людина прагне допомогти. Бо іноді важливіший не результат, а сам процес.
❓Що робити у разі виникнення проблем зі сном?
Не ображатися, якщо ветеран / ветеранка захоче якийсь час спати окремо. Так він / вона можуть бути впевненими, що не нашкодять близьким, якщо пережитий досвід проявлятиметься через нічні жахіття. Можна запропонувати нічник або залишати увімкненим телевізор. Експерти наполягають: коли людина занурена в спогади уві сні – не торкайтеся її. У такі моменти вона не усвідомлює, де знаходиться, і хто поруч.
❓Як підготувати дитину до повернення батьків-ветеранів?
Пояснити, що татові чи мамі потрібен час, аби відпочити. Це не означає, що вони перестали любити дитину – просто, можливо, не одразу будуть готові гратися та гуляти, як раніше. Також важливо нагадати, що гучні звуки, крики й різкі рухи можуть лякати. Водночас ветерану / ветеранці варто дослухатися до темпу зближення, різко не змінювати існуючі правила та залучати дитину до спільного дозвілля.
💭«Наприклад, підлітки – це діти, з якими треба говорити вже як з дорослими. У нашого тата були серйозні травми, опіки… І ми з хлопцями щодня говорили, я їм показувала фото, що він не такий, як був до поранення. Сприйняття повинно бути на різних рівнях, на емоційному, візуальному, адже ветерани це дуже відчувають. І коли вже тато повернувся додому, коли він зайшов до нашої кімнати та хлопці його побачили – ніякого подиву не було. Вони були готові», – ділиться пережитим досвідом дружина ветерана Тетяна Пономарь, одна з героїнь серіалу.
ℹ️Освітній серіал створено з ініціативи Міністерство цифрової трансформації України межах комунікаційної кампанії Ти як? Всеукраїнської програми ментального здоров’я за ініціативою Олена Зеленська Він є продовженням однойменного розділу «Довідника безбар’єрності» (https://bf.in.ua) – гіда з коректної комунікації. Проєкт реалізовано за підтримки Координаційний центр КМУ / Mental Health UA, ГО Безбар'єрність та Visa, яка є учасницею спільноти «Бізнес без бар’єрів».
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
