Основи національного спротиву: що передбачає новий закон
1 січня 2022 року введено в дію Закон № 1702-IX «Про основи національного спротиву".
Документ було офіційно опубліковано в газеті «Голос України» 31 липня.
Закон визначає правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення, завдання і повноваження сил безпеки та сил оборони та інших визначених цим Законом суб'єктів з питань підготовки і ведення національного спротиву.
Національний спротив - комплекс заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити збройну агресію проти України.
Іншими словами, національний спротив – це залучення усього населення до протидії агресору, а також підготовка громадян України до такої протидії. Національний спротив здійснюється по усій території України – населення має можливість долучитись до територіальної оборони, яка організовується в усіх областях, в усіх районах для захисту території країни. У випадку ж окупації або захоплення частини території агресором (противником), на такій території організовується рух опору із залученням якомога ширших верств населення, щоб примусити агресора відмовитись від своїх планів. Ці два елементи – територіальна оборона і рух опору, є складовими національного спротиву.
Рух опору – невід’ємна складова оборони України, яка є системою воєнних, інформаційних і спеціальних заходів, організація, планування, підготовка і підтримка яких здійснюється з метою відновлення державного суверенітету і територіальної цілісності під час відсічі збройної агресії проти України.
Завданнями руху опору є:
1) формування осередків руху опору та набуття ними відповідних спроможностей;
2) перешкоджання діям військ (сил) агресора (противника);
3) участь у проведенні спеціальних (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) операцій;
4) участь у підготовці громадян України до руху опору. Метою національного спротиву є підвищення обороноздатності держави, надання обороні України всеохоплюючого характеру, сприяння забезпеченню готовності громадян України до національного спротиву.
Завданнями підготовки громадян України до національного спротиву є:
1) сприяння набуттю громадянами України готовності та здатності виконання конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України;
2) військово-патріотичне виховання громадян України;
3) підготовка населення до умов життєдіяльності в районах ведення (воєнних) бойових дій.
Територіальна оборона ведеться по всій території України поза межами бойових дій, а рух опору ведеться на тимчасово окупованій територій або території України, яка захоплена агресором (противником) під час збройної агресії проти України. Це суттєво посилює обороноздатність нашої держави, адже потенційний агресор буде знати, що в кожній області, в кожному районі є організовані підрозділи, які в будь-яку мить готові дати йому відсіч, навіть якщо йому вдасться захопити окремі українські території.
Якими є ключові положення Закону?
Концептуально документ базується на розбудові потужної територіальної оборони та створенні руху опору, які разом з підготовкою громадян України до захисту держави формують систему національного спротиву. Передбачається залучення широких верств населення України, що сприятиме підвищенню рівня національної стійкості й обороноздатності держави в умовах неконвенційних загроз.
Провідна роль в організації та виконанні завдань територіальної оборони належить Силам територіальної оборони Збройних Сил України. Склад сил і засобів, що залучаються до тероборони, визначає Головнокомандувач #ЗСУ.
Важливе місце в організації цивільної складової тероборони займуть місцеві органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Визначальне значення в організації, підготовці, підтримці та виконанні завдань руху опору відводиться Силам спеціальних операцій Збройних Сил України.
Закон також відводить чільне місце питанням підготовки громадян України до національного спротиву, основою якої є їх загальновійськова підготовка.
Хто головний?
Загальне керівництво національним спротивом здійснює Президент України як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України.
Безпосереднє керівництво територіальною обороною здійснюється:
? на всій території України – Головнокомандувачем Збройних Сил України через Командувача Сил територіальної оборони #ЗСУ;
? у межах військово-сухопутної зони – керівником регіонального управління Сил територіальної оборони Збройних Сил України через регіональне управління Сил територіальної оборони Збройних Сил України;
? у межах зони територіальної оборони – керівником зони територіальної оборони через штаб зони територіальної оборони;
? у межах району територіальної оборони – керівником району територіальної оборони через штаб району територіальної оборони.
Керівництво рухом опору здійснює Головнокомандувач Збройних Сил України через Командувача Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.
Керівництво підготовкою громадян України до національного спротиву здійснюється Кабінетом міністрів України.
Чи є участь у теробороні обов’язковою для всіх громадян?
Ні. Комплектування органів військового управління, військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України здійснюється:
? у мирний час – військовослужбовцями за контрактом та за призовом особами офіцерського складу;
? в особливий період – військовослужбовцями за контрактом, за призовом особами офіцерського складу, військовозобов'язаними та резервістами.
Комплектування добровольчих формувань територіальних громад здійснюється на добровільній основі.
Чи дозволяє Закон зберігання зброї вдома і її носіння?
Ні. Індивідуальна штатна зброя військовослужбовців Сил територіальної оборони Збройних Сил України, членів добровольчих формувань територіальних громад зберігається у визначених та спеціально обладнаних приміщеннях на території пунктів постійної дислокації або у визначених місцях зберігання.
Застосування зброї, бойової техніки та спеціальних засобів Збройними Силами України, іншими складовими сил безпеки та сил оборони під час виконання завдань тероборони здійснюється відповідно до законодавства України.
Члени добровольчих формувань територіальних громад мають право застосовувати під час виконання завдань територіальної оборони особисту мисливську зброю та набої до неї.
Чи мають якісь додаткові переваги чи пільги громадяни, які залучаються до тероборони або руху опору?
Так. На членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Особам, які на добровільній та конфіденційній основі залучаються до виконання завдань руху опору, гарантуються нерозголошення факту їх участі у русі опору, а також соціальний і правовий захист з боку держави.
У чому ризики?
Головною проблемою є пошук шляхів фінансування заходів, передбачених цим Законом, а також супровідним Законом, який збільшив чисельність ЗСУ з метою створення та забезпечення функціонування Сил територіальної оборони Збройних Сил України (+11000 військовослужбовців).
Деякі положення Закону не корелюються із Законом України «Про оборону України», а також із правовим статусом органів місцевого самоврядування в Україні.
Замість висновків
Україні вкрай потрібна ефективна система тероборони, рух опору, дієвий резерв ЗСУ. Тому важливо адаптувати законодавчу базу під ці потреби, провести необхідну інформаційно-роз’яснювальну роботу серед громадян, знайти відповідні джерела фінансування.
Війна значно ближче, ніж здається, і торкається вона кожного з нас.
Зрештою, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.