🕯️ЩЕ ОДНЕ ЖИТТЯ, ОБІРВАНЕ ВІЙНОЮ… РЕНІЙСЬКА ГРОМАДА ПРОВЕЛА В ОСТАННЮ ПУТЬ ВАЛЕРІЯ ІЛЬЧЕНКА
Є біль, до якого неможливо звикнути.
Є втрати, які неможливо прийняти.
І є прощання, до яких неможливо підготуватися…
03 вересня Ренійська громада провела в останню путь Захисника України — ВАЛЕРІЯ МИКОЛАЙОВИЧА ІЛЬЧЕНКА.
Цього дня рідна земля зустріла свого сина востаннє. Попрощатися з ВАЛЕРІЄМ прийшли його рідні та близькі, друзі, побратими, представники громади та небайдужі мешканці, які розділили біль цієї непоправної втрати.
Важко знайти слова, здатні передати те, що відчувають рідні люди, коли замість зустрічі вони змушені проводжати найдорожчу людину в останню дорогу.
ВАЛЕРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ був сином, другом, побратимом, земляком. Людиною, яка мала свої мрії, плани, надії на майбутнє. Людиною, яку чекали вдома.
Він мав повернутися до своїх рідних.
Мав знову переступити поріг рідного дому.
Мав жити, любити, будувати своє майбутнє.
Але війна безжально перекреслила ці плани.
За свободу і незалежність України, за можливість для кожного з нас жити на своїй землі, говорити рідною мовою, ростити дітей і будувати майбутнє ВАЛЕРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ віддав найдорожче — власне життя.
Сьогодні замість довгоочікуваного «Я повернувся» — слова прощання.
Замість обіймів — квіти.
Замість спільних планів — спогади, які відтепер житимуть у серцях тих, хто його знав.
Він повернувся додому на щиті…
І цей біль залишиться з його рідними назавжди. Біль втрати людини, яку неможливо замінити, неможливо повернути і неможливо забути.
Смерть Захисника — це не лише особиста трагедія його родини. Це біль усієї громади. Адже кожне життя, забране війною, — це цілий світ, який більше ніколи не буде таким, як раніше.
ВАЛЕРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ назавжди залишиться у пам’яті Ренійської громади як Захисник, який віддав своє життя за Україну.
Нехай рідна земля буде йому пухом.
Нехай світла пам’ять про нього назавжди живе у наших серцях.
А його подвиг ніколи не буде забутий.
Щирі співчуття родині та близьким ВАЛЕРІЯ МИКОЛАЙОВИЧА.
🕯️Вічна пам’ять і вічна шана Захиснику України.
Герої не вмирають
