🕯️ЗНОВУ БІЛЬ. ЗНОВУ ВТРАТА. РЕНІЙСЬКА ГРОМАДА ПРОВЕЛА В ОСТАННЮ ДОРОГУ ЗАХИСНИКА ЮРІЯ ДУНАВА
Є моменти, коли слова безсилі…
Коли біль настільки великий, що його неможливо висловити. Коли хочеться, щоб це було лише страшним сном, а не реальністю, у якій ми знову і знову проводжаємо наших Захисників в останню дорогу.
30 серпня Ренійська громада знову схилила голову в скорботі.
Ми прощалися з Дунавом Юрієм Вікторовичем — Захисником України, який віддав своє життя за нашу державу, за свободу, за мирне небо, за право кожного з нас жити на своїй землі.
Це ще одна тяжка, непоправна втрата для нашої громади.
Ще одна родина залишилася без найдорожчої людини.
Ще одне життя обірвалося через війну.
Ще одне ім’я назавжди залишиться серед імен наших земляків, які віддали життя за Україну.
Провести Юрія в останню дорогу прийшли рідні, друзі, побратими, односельці та небайдужі мешканці громади.
У скорботній тиші, зі сльозами на очах і молитвою в серці люди схиляли голови перед Героєм.
Важко прощатися…
Важко усвідомлювати, що більше не почуємо його голосу, не побачимо усмішки, не зустрінемо випадково на вулиці.
Його життя могло бути довшим.
Могло бути наповнене мирними днями, родинними радощами, мріями та планами.
Але війна забирає найцінніше — людські життя.
Сьогодні Юрія немає поруч із нами. Та він назавжди залишиться у пам’яті тих, хто його знав, у серцях рідних і друзів, у пам’яті всієї Ренійської громади.
Ми не маємо права забути, якою ціною виборюється наша свобода.
Пам’ятати — наш обов’язок.
Називати імена Героїв — наш обов’язок.
Бути вдячними — назавжди.
🕯️Щирі співчуття рідним та близьким Юрія. Розділяємо разом із вами цей невимовний біль.
Вічна пам’ять Захиснику України Юрію Дунаву.
