Сьогодні, у День безбар'єрності, ми зазвичай говоримо про пандуси, тактильну плитку чи дублювання тексту шрифтом Брайля
І це, безумовно, надважливо. Але справжня безбар'єрність — набагато ширша. Вона починається в наших головах, у нашому сприйнятті та щоденних звичках.
Що таке безбар'єрність насправді?
Фізична: Коли кожна людина — мама з візочком, літній дідусь, людина на кріслі колісному чи поранений військовий — може без перешкод зайти в аптеку, кав'ярню чи сісти в автобус.
Інформаційна: Коли сайти державних установ доступні для людей із порушеннями зору, а важливі новини транслюються з сурдоперекладом.
Цифрова: Коли мобільні застосунки інтуїтивно зрозумілі та адаптовані для всіх користувачів.
Суспільна та ментальна: Коли ми позбуваємося стереотипів, не відводимо очей, не жаліємо, а сприймаємо кожного як рівного. Коли роботодавці оцінюють навички, а не інвалідність чи вік.
Безбар'єрність — це коли світ зручний для всіх, без винятків. Кожен із нас у певний період життя (у дитинстві, під час хвороби, у старості чи просто з важкою валізою в руках) потребує цієї доступності.
Сьогодні Україна проходить через надважкі випробування. Тисячі наших захисників і захисниць повертаються з фронту з пораненнями. Створити для них та для всіх громадян простір, де немає перешкод — це наш спільний обов'язок і найменший вияв вдячності.
Як зробити свій внесок уже сьогодні?
- Перевірте свій бізнес або під'їзд: Чи зможе туди самостійно зайти людина на кріслі колісному? Якщо ні — подумайте, як це виправити.
- Слідкуйте за мовою: Використовуйте поважну, людиноцентричну лексику (спершу людина, потім її ознака: людина з інвалідністю, а не інвалід).
- Будьте уважними: Запропонуйте допомогу, якщо бачите, що хтось має труднощі, але обов'язково спочатку запитайте, чи ця допомога потрібна.
Будуймо простір, де комфортно кожному. Починаймо з себе! 🤝
